Потяг на рейках вічності

Ви колись задумувалися, що таке минуле? Ну, це закарбоване, чітко визначене щось, що не можна змінити. А що таке тоді майбутнє? Ну, це щось невизначене, те, що має виникнути в результаті неймовірної кількості подій. Тоді де тут теперішній момент? Момент, коли минуле вже статичне, а майбутнє ще не визначене. Отож!

То, можливо, час - це тільки інтерпретація статичної реальності? Можливо, Всесвіт виник вмить випадковим чином, у ньому все випадковим чином відбулося (і все наше життя теж) і просто добіг кінця. Як ми розуміємо, що майбутнє ще не визначене? Як ми знаємо, що всі події - від рухів частинок до колапсу зірок - це не рух по чомусь наперед визначеному? Немов потяг, що рухається по рейках.

От уявіть собі експеримент - є 2 комп’ютери. На одному було згенеровано 10 випадкових чисел вмить, а інший може генерувати випадкові числа за запитом, але не більше 10. Далі заходить спостерігач. Підходить до першого комп’ютера і тисне спеціальну кнопку, яка показує йому число (перше з 10 наперед згенерованих), він його записує. Потім він підходить до другого комп’ютера і тисне кнопку, яка генерує йому випадкове число, і він його теж записує. І так він робить 10 разів.

Після цього він порівнює 2 списки чисел. І що він побачить? Він побачить, що обидва списки виглядають випадковими, але насправді перший список був згенерований наперед, а другий - ні. Але спостерігач не зможе це визначити, бо обидва списки виглядають випадковими, бо він просто сприймає отриману інформацію і не може вийти за рамки цього сприйняття.

То чи можливо, що так і наш Всесвіт - це вже згенерований наперед список незліченної кількості подій, а ми, як потяг, що рухається по рейках, просто сприймаємо рух уперед як час?

А найстрашніше те, що ми ніколи не дізнаємося правди, бо знаходимося всередині цієї системи. Все наше сприйняття буде працювати незалежно від того, чи все вже наперед згенеровано, чи ні.

Висновків не буде, бо їх не може бути.